19 січня в Україні набув чинності Закон про булінг. Раніше в українському законодавстві цього поняття не було. Тепер за цькування кривдника можуть оштрафувати на суму до 3400 гривень.
Що таке булінг і хто може стати його жертвою?
Булінг — те ж саме, що цькування. Слово походить від англійського дієслова to bully — знущатись, залякувати. Згідно із законом, булінг стосується тільки учасників освітнього процесу — школярів та вчителів. Жертвою булінгу може стати як учень, так і вчитель. Але в законі вказано, що принаймні один з учасників конфлікту має бути неповнолітнім. Якщо вчитель цькує вчителя — це булінгом не вважається.
А якщо дитину принижують у соцмережах?
Щоб дії вважались булінгом, не обов’язково ображати жертву в реалі. Людина також може заявити про булінг, якщо їй надсилають образливі повідомлення в соцмережах.
Але тут у законі є протиріччя. Коли діти перебувають за межами закладу освіти — на власному подвір’ї чи в інтернеті, формально вони вже не є учасниками освітнього процесу. А значить, суд може вирішити, що про булінг не йдеться.
Якщо мою дитину цькують, що робити?
Батьки жертви булінгу повинні написати заяву на ім’я керівника або засновника закладу освіти. Також заяву може написати вчитель, якщо його цькує учень.
Що буде після цього?
Директор закладу освіти має скликати комісію з булінгу і викликати поліцію. Поліцейські складають протокол про адміністративне порушення. Далі рішення прийматиме суд. Загалом, процедура аналогічна тій, коли притягують до відповідальності за дрібне хуліганство та за ухилення батьків від виконання своїх обов’язків.
Інформація про подання, розгляд і реагування на такі заяви має публікуватись на сайті закладу освіти. Чи ефективно реагують у освітньому закладі на заяви про булінг — перевірятиме освітній омбудсмен.
